Адрес (если есть): museumshevchenko.org.ua/page.php?id=107&lang=ru
Режим доступа: в свободном онлайн доступе
Организация: Мемориальный дом-музей Т.Г. Шевченко, Национальный музей Тараса Шевченко, Филиал - дом-музей Т.Г. Шевченко
Город, страна: , Украина
Авторы:
Год создания: 2017
Назначение: исследования
Полнотекстовость: нет
Тип: другое
Тип источников: письменные
Источники: документы, периодика
Подход к созданию: проблемно-ориентированная
Область знания: история, филология
Область истории: психоистория-биография, культурная
География: Восточная Европа
Хронология:
- период: новая
- века: 19 .. 19
- годы: 1814 .. 1861
Программное обеспечение:
Объем (в записях):
Язык интерфейса: русский, english, українська мова
Количество пользователей: коллективного использования
Ключевые слова:
Описание:
Історію музейної колекції до Другої світової війни читайте тут.
В роки війни уряд тричі повертався до музейної спадщини Кобзаря, ухвалювалися різні постанови про певні реорганізаційні заходи щодо цього, проте з різних причин вони не були реалізовані. А вже в останні дні воєнних дій – 27 березня 1945 року – з’явилася чергова постанова уряду про об’єднання Центрального державного музею Т. Г. Шевченка та Галереї картин Шевченка в єдиний літературно-художній музей. І лише через три роки по тому, 22 червня 1948 року, коли до цієї справи долучилися поет-академік Павло Тичина – тодішній міністр освіти, та не менш відомий письменник і громадський діяч Микола Бажан, що на той час обіймав посаду заступника голови українського уряду, було ухвалено ще одне рішення – про відкриття музею саме на бульварі Тараса Шевченка, 12.
Ця будівля у другій половині ХІХ ст. належала родині Терещенків – відомих меценатів та колекціонерів творів образотворчого мистецтва. Цукровий магнат і меценат Микола Терещенко придбав її у 1875 році. На замовлення нового власника було проведено перебудову будинку в стилі Ренесанс. Після чого, зведена ще в 1840-х рр. будівля перетворилася на прекрасний палац і окрасу Києва. У просторих залах маєтку Микола Терещенко розмістив художню колекцію, яка включала картини І. Айвазовського, І. Шишкіна, І. Репіна, В. Верещагіна. Після революції 1917 р. родина Терещенків емігрувала за кордон, будинок було експропрійовано і передано у державну власність. Після війни, коли постало питання про розміщення музею Т. Шевченка, було обрано саме цю архітектурну пам’ятку. Саме тут, у будівлі, де міг бувати Тарас Шевченко, 24 квітня 1949 року відкрито Державний музей Тараса Шевченка.
На той час його фондову основу складали об’єднані колекції Центрального державного музею Т. Г. Шевченка та харківської Галереї картин Шевченка. Крім того, фонди поповнилися оригінальними шевченківськими документами, різними матеріалами з музеїв та установ Чернігова, Дніпропетровська, а також оригінальними творами Тараса Григоровича, що збереглися в музеях Москви та Ленінграда. Словом, приступаючи у 1949 році до створення першої експозиції в теперішньому приміщенні, працівники музею мали у своєму розпорядженні майже 4 тисячі експонатів. Робота з облаштування експозиції тривала цілий рік, вона вперше подавала відвідувачамбіографічний показ життя і творчості Тараса Шевченка, всебічно висвітлювала його творчість як поета, художника, мислителя, громадського діяча. Ця, перша, музейна експозиція діяла до 1982 року.
У 1982 році музей закрили на реставраційний ремонт, котрий тривав 7 років. Усі матеріали було перевезено до спеціальних приміщень на території Києво-Печерської Лаври. Приміщення реставрували за зразком будинку Терещенків, тож тепер у його інтер’єрі мало спільного із отим музеєм Шевченка 1949 року.
31 березня 2001 р. музей отримав статус національного.
У 2014 році до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у музеї було проведено ремонтно-реставраційні роботи, підготовано і відкрито нову експозицію, де вперше за всю історію музею в приміщенні на бульварі Шевченка, 12 створено умови для постійного представлення доробку Тараса Шевченка-художника (як живопису, так і графіки) в оригіналі.
Публикации о системе:
Статьи о системе не найдены
Поиск систем по параметрам